НОМЕНКЛАТУРА

та обсяги  матеріально-технічних засобів, що підлягають закладанню у місцевий резерв для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та її наслідків у .......ському районі  Дніпропетровської області

1. Будівельні матеріали та засоби загальногосподарського призначення  

2. Паливно-мастильні матеріали

          3. Засоби насосного обладнання

            4. Засоби енергозабезпечення

                        5. Речове майно 

            6. Медичні засоби та препарати

7. Засоби забезпечення аварійно-рятувальних робіт

                        8. Засоби РХЗБ

9. Засоби обігріву

            10. Засоби рятування на воді

               11. Засоби пожежогасіння 

Начальник відділу

(сектору, головний спеціаліст тощо) ____________    ____________________

                                                                  (підпис)                                                (ПІБ)

Зразок пояснювальної записки

Пояснювальна записка 

до номенклатури та обсягів  матеріально-технічних засобів, що підлягають закладанню у місцевий резерв для запобігання, ліквідації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру та її наслідків у Дніпропетровській області 

Дніпропетровська область розташована в центрі Східної України. Місцевість представляє собою горбисту рівнину, розмежовану ярами і балками.

Ґрунтові води залягають на глибині від 1 до 5 м, на підвищеннях – до 30 м. Переважають суглинисті ґрунти.

Головною рікою гідрографічної мережі Дніпропетровщини є р. Дніпро, загальна довжина якої в межах області складає 261 км, та представлена каскадом водосховищ: Дніпродзержинським, Дніпровським, Каховським.

Загалом гідрографічна мережа басейну р. Дніпро в межах області, за матеріалами інвентаризації, представлена: 291 річкою, довжиною більше 10 км, 101 водосховищем, 3292 ставками та 1129 озерами, з яких лише 219 озер площею три і більше гектарів.

Клімат області – помірно континентальний, з м’якою малосніжною зимою та спекотним літом.

Середньорічна кількість опадів складає близько 450 мм.

В адміністративно-територіальному відношенні Дніпропетровська область поділяється на 21 адміністративні райони, 13 міст обласного підпорядкування та 60 об’єднаних територіальних громад.

У регіоні, площа якого складає 31,92 тис. км² (5,3 % від площі України), налічується 20 міст (7 міст районного значення), 46 селищ міського типу, 1435 сільських населених пунктів.

Станом на 01.01.2018 чисельність населення ‒ 3 231 140 чол., у тому числі міського ‒ 2 411 88 чол., сільського ‒ 820 52 чол., щільність населення ‒ 101,2 чоловік на 1 кв. км.

Дніпропетровщина є одним з найбільш техногенно-екологічно напружених регіонів України. Ступінь ризику виникнення надзвичайних ситуацій в регіоні обумовлено великою кількістю чинників і, перш за все, розташуванням на межі області Запорізької АЕС, у разі аварії на якій можливо радіоактивне забруднення п’ятдесятикілометрової зони з загальною чисельністю населення (міст, районів та територіальних громад) 272050 мешканців.

У зазначеній зоні розташовано 3 міста: Нікополь, Марганець, Покровське та 3 райони: Томаківський, Нікопольський і частково – Апостолівський.

Виникнення надзвичайної ситуації загальнодержавного рівня може викликати катастрофічне затоплення частини території області у результаті прориву гребель Кременчуцької, Середньодніпровської та Дніпровської ГЕС.

Площа затоплення складе 1860 км² із населенням 391,4 тис. мешканців. До зони затоплення частково потрапляють 7 міст та 12 районів зі 129 населеними пунктами (390,4 тис. осіб з міст та 103,0 тис. – з районів області), більш ніж 125 об’єктів господарської діяльності, 113,3 тис. га посівних площ, 220 км автодоріг, 23 автодорожніх мости, 93 електротрансформаторних підстанції, 300 км ліній зв’язку, 420 км електромереж тощо. У зону затоплення можуть потрапити 24 хімічно небезпечних об’єкти.

У випадку руйнування гребель, або форсованого скиду води із Старомлинівського та Курахівського водосховищ, розташованих на території Донецької області, виникне небезпека для сільськогосподарських об’єктів сіл Дачне та Іванівка Межівського району.

Загроза від хімічно небезпечних об’єктів обумовлена застарілістю виробничого устаткування, наявністю великої кількості небезпечних хімічних речовин, несвоєчасністю проведення планово-попереджувальних та ремонтних робіт, перепрофілюванням виробництва з одного виду діяльності на інше, призупиненням роботи вказаних об’єктів, примусовим відключенням їх від енергопостачання тощо.

До найбільш небезпечних процесів за проявами та наслідками належать: зсуви, абразія, карст і підтоплення. Їх активізація створює загрозу для безпеки життєдіяльності, підвищує рівень екологічного ризику під час освоєння територій та призводить до погіршення умов експлуатації певних об’єктів економіки, а в окремих випадках до їх руйнування.

Довідково: розташування території області на межі двох морфоструктур – Дніпровсько-Донецької западини та Українського кристалічного щита – зумовило природну спрямованість екзогенних геологічних процесів у межах правобережної та лівобережної частин даної території. У загальному виді, на правобережжі р. Дніпро (цокольна піднята рівнина Українського кристалічного щита) переважають акумулятивно-денудаційні й ерозійно-денудаційні типи рельєфу, на лівобережжі (акумулятивна лесова рівнина Дніпровсько-Донецької западини) – ерозійно-акумулятивні.

Техногенне навантаження території сприяє розвитку екзогенних геологічних процесів. На даний час спостерігаються зсувні та ерозійні процеси, підтоплення територій, просадка денної поверхні над виробленим простором шахт, інтенсивність яких залежить від комплексного впливу природних та техногенних факторів.

Зсувні процеси спостерігаються у містах Дніпро, Кам’янське, Кривий Ріг та Широківському районі.

Площа зсувних територій складає близько 4,05 га, потребують відселення 13,259 тис. мешканців, які проживають у 674 будинках, із них 10,2 тис. – у багатоповерхових будинках та 3,059 тис. – у приватних.

У попередні роки на території Дніпропетровської області було виділено 382 зсуви і зсувні ділянки, з них 155 припадає на міста Кам’янське (22) і Дніпро (133).

Із загального числа зсувних ділянок характеризуються як активні – 36, схильні до стабілізації – 14, стабілізовані – 24.

У м. Дніпро впливу зсувних процесів зазнає правобережна частина міста, яка характеризується високим рельєфом та ерозійною роздробленістю. На цій території розташовані 15 балок та більш 20 ярів, глибина яких досягає 30 – 40 м.

У м. Кам’янське зсувні процеси спостерігаються на схилах Шамишиної балки та в с. Карнаухівка. Найнебезпечнішим є діючий зсув на правому, східному схилі Шамишиної балки в районі вулиць Онищенка, Скалика, Ціолковського, де зафіксовано 4 активних зсуви.

У м. Кривий Ріг, в результаті діяльності гірничодобувних підприємств, спостерігається осідання поверхні та розвиток зон зрушень над гірничими виробками, зсуви, провалля, карстові явища. Найбільш небезпечна ситуація склалася в Центрально - Міському районі (с. Рахманiвка, с. Карнаватка).

За даними Широківської райдержадміністрації, діяльність промислових підприємств, розташованих в Криворізькому залізорудному басейні, створює загрозу не тільки мешканцям територіальних громад, що безпосередньо прилягають до виробничих об’єктів, а й населення всього району внаслідок забруднення поверхневих та підземних вод, повітря, негативного впливу на рослинний та тваринний світ, погіршення родючості сільськогосподарських угідь, виникнення зсувних процесів та підтоплення сіл.

На території району встановлено розвиток підмивів та руйнувань берегів р. Інгулець, посадочних та суфозійних явищ, пливунів, зсувів.

Становить небезпеку для життєдіяльності людей та об’єктів економіки області і підтоплення територій населених пунктів.

В області ґрунтовими водами підтоплені 43 міста і селища міського типу загальною площею 27,8 тис. га, а також 336 сільських населених пунктів на площі близько 9,627 тис. га. Найбільш підтоплені ділянки з виходом ґрунтових вод на поверхню спостерігаються в містах Дніпро, Нікополі, Павлограді та Дніпровському, Петропавлівському, Васильківському районах області.

Протягом звітного періоду проведено об’єктове тренування на території заводу «206» із залученням об’єктових служб цивільного захисту ДП “ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова”  та ДП “ КБ Південне ім. М.К. Янгеля” на тему: “Організація і здійснення заходів з питань цивільного захисту та го­товності підприємств до реагування на надзвичайні ситуації. Порядок залучення сил і засобів різногалузевого підпорядкування до оперативного реагування при виникненні надзвичайної ситуації внаслідок розливу небезпечних хімічних речовин при розгерметизації цистерни з компонентом ракетного палива на території заводу 206 ДП “ВО ПМЗ ім. О.М. Макарова”Дніпропетровська область не знаходиться в епіцентрі але по деяким критеріям досягає техногенних та екологічних максимумів.

На території району знаходяться ___ об’єкти підвищеної небезпеки (__________________________________________________________________________________________________________).

На території району, поблизу с. _______________ розташовані радіаційно небезпечні об’єкти – _________________________________________ (Балка “Р”, Балка “Щ”). 

У випадку можливого прориву Кременчуцької ГЕС у зону катастрофічного затоплення потрапляє смт ____________ площею ____ кв км із населенням ____ тис. осіб, ___ км автодоріг, __ мости, ___ км електромереж. Евакуації буде підлягати до ____ тис. осіб.

На території району розташовані:

__ ставки, при руйнуванні дамб ___ ставків існує загроза підтоплення сіл _____________ та ______________ загальною площею ____ кв. км з ___ житловими будинками, де мешкають _____ тис. осіб. та ____садибами з населенням  ____ тис. осіб;

3 пожежовибухонебезпечних об’єкта. Загальна кількість небезпечних речовин складає  _______ тис. т, у зону можливого ураження може потрапити   _________ тис. осіб. Найбільш небезпечним із них є ____________ філія ПАТ “Дніпронафтопродукт”;

____ потенційно небезпечних об’єктів. Загальна кількість небезпечних речовин складає _______ тис. т, у зону можливого ураження можуть потрапити до _________ тис. осіб. Найбільш небезпечним з них є ПАТ “__________ елеватор”;

___ об’єкт підвищеної небезпеки – __________________ філія ВАТ “Дніпронафтопродукт”; загальна кількість небезпечних речовин складає ___ тис. т, у зону можливого ураження попадає до ______ тис. осіб.

         Район має потенційно небезпечні території щодо підтоплення річковими, паводковими та грунтовими водами.

На території району протікають ____ річки: ______, ____________, ________ та ___________.

За багаторічними спостереженнями щодо проходження повені на території району на _______ із них, а саме: ________та _________, в період весняного водопілля можливе підтоплення річковими водами с. __________ та смт ___________з ____ житловим будинком, де мешкають ___ тис. осіб, та                       ___ садибами з населенням _____ тис. осіб.

Внаслідок інтенсивного сніготанення та значних дощових опадів на понижених територіях, в селах _________ й ____________, утворюються зони підтоплення поверхневим стоком, у які потрапляють _____ житлових будинків, де мешкають ____ тис. осіб та ___ садиб із населенням ____ тис. осіб.

В районі підтоплюються грунтовими водами ___ населених пункти             (м. ____________________ та с. ____________ і _____________), де ґрунтові води підіймаються практично до поверхні землі. Загальна площа підтоплення складає ________ га на якій знаходяться _________ житлових будинків з населенням _______ тис. чол.

Разом з цим район має потенційно небезпечні території щодо катастрофічного затоплення річковими водами в наслідок руйнування дамби Кременчуцького водосховища (смт. __________, ____ га).

         Через територію району проходять ___ магістральних трубопроводи (магістральний газопровід ___________-_________, ____ км, робочий               тиск - ____ атм., діаметр - ___  м.; нафтопровід ________ - ______,  ____ км. робочий тиск - ____ атм., діаметр – ____ м.), пролягає державна автодорога    ___________-___________-_________, по території району відстанню ___ кілометрів, залізнична дорога, (по якій проходить маршрут швидкісного потягу ____________________ – ________),  залізнична станція ___________ - аварії на яких  також представляють потенційну небезпеку.   

            Станція _____________є великим залізничним вузлом в якому накопичено значна кількість рухомого складу і вантажів, що зумовлює вірогідність виникнення пожеж, вибухів та виливів  на залізничних коліях.

            Для боротьби з бур’янами в районі застосовують агропестициди та інші хімікати, відповідно  виникає загроза виникнення НС з наявністю у грунті шкідливих речовин, які перевищують гранично допустимі концентрації.           

            На території району можливе  виявлення у воді радіоактивних речовин понад ГДК, так  як в підземному просторі виявлена і видобувається уранова руда. Можливі отруєння людей в результаті неякісної води, з високим вмістом нітратів або пестицидів.

         В зв’язку з тривалим терміном експлуатації можливі руйнування елементів конструкцій споруд, шляхопроводів, мостів, тунелів та інших елементів транспортних комунікацій. На території району ___ залізничних переїздів, ___ мостів, ____ тунелів.

         Можливі аварії на лініях електричних мереж за умови тривалої експлуатації ЛЕП в наслідок старіння матеріалів.

         Особливих зусиль потребують заходи по попередженню виникнення НС пов’язаних з явищами природного характеру, сильні дощі, град, мороз, дуже сильна спека, засуха, сильні вітри, сильне налипання мокрого снігу та інше.

На території району розташовані угіддя _________________, _______________ та ______________лісництв, які підпорядковані ДП (державному підприємству) “______________________ лісове господарство”. Лісових масивів, які знаходяться в межах _________________________ району _________ га. Переважну площу займають листові ліси.

Масові пожежі можливі у хвойних насадженнях, частка яких по району становить _______% (_______ га). Загальна площа лісів державного лісового фонду, де можливе виникнення високої та надзвичайно високої пожежної небезпеки за умовами погоди (1, 2 класів), складає _____ га. Всі площі хвойних насаджень знаходяться в _______________ лісництві.

         В районі також  можливі випадки захворювань на небезпечні інфекційні хвороби, або епідемічний спалах небезпечних інфекційних хвороб.

         Можливі отруєння людей у результаті споживання неякісних продуктів харчування, або продуктів з вичерпаним терміном придатності, чи отруєння в наслідок споживання продуктів виготовлених з порушенням технологічного процесу приготування.

         При проведенні сільськогосподарських, чи будівельних робіт можливо виявлення застарілих боєприпасів часів ВВВ практично по всій території району.

Виходячи з вищевказаної інформації надаємо наступні роз’яснення.

Засоби та матеріали, закладені у матеріальний резерв використовуються тільки з розпорядження керівника _________________________ районної ланки Дніпропетровської територіальної підсистеми єдиної державної системи цивільного захисту – голови райдержадміністрації (або виконуючого обов’язки).

Будівельні матеріали та засоби загальногосподарського призначення необхідні для ліквідації наслідків стихійного лиха.

Паливно-мастильні матеріали необхідні щодо попередження, або ліквідації можливого виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (пожежі та вибухи, аварії на магістралях газопроводу, водо-, тепломагістралях загальногосподарського призначення, снігових заметів (переметів) та паводкових ситуацій).

Засоби насосного обладнання необхідні для ліквідації наслідків стихійного лиха.

Засоби енергозабезпечення необхідні для забезпечення безперебійної роботи об’єктів життєзабезпечення району як у мирний час так і в особливий період.

Речове майно – палатки УСБ–56, піч для обігріву, складні столи та стільці, акумуляторний ліхтар, необхідні для забезпечення роботи штабу з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій та для роботи пересувного пункту обігріву в межах району.

Медичні засоби та препарати для надання першої невідкладної допомоги як у мирний час так і в особливий період при виникненні надзвичайної ситуації.

Засоби забезпечення аварійно-рятувальних робіт для попередження виникнення та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Засоби радіаційно-хімічного забезпечення для захисту органів дихання при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах, які здатні уразити населення району та в особливий період.

Засоби рятування на воді переважно для періоду проходження льодоходу, повені та паводків у разі виникнення надзвичайної ситуації. Також для рятування потерпілого населення у період купального сезону.

Засоби пожежогасіння для попередження виникнення та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій як у пожежонебезпечний період так і при виникненні пожеж у приватному секторі.

Начальник відділу

(сектору, головний спеціаліст тощо) ____________    ____________________

                                                                  (підпис)                                                (ПІБ)